Пародонтологія (лікування ясен)

Захворювання пародонта, або пародонтоз (поширена, але неправильна назва), є найпоширенішим захворюванням ротової порожнини. Його наслідками стають поступова втрата кісткової тканини щелепи та, як наслідок, втрата зубів, які в іншому не були пошкоджені. Захворювання починається з кровоточивості ясен або гінгівіту (гострого запалення ясен), причиною якого є незадовільна гігієна ротової порожнини, і продовжується руйнуванням ясен і кісткової тканини щелепи. Лікування охоплює процедури, що видаляють зубні відкладення та пошкоджену поверхню коренів: скейлінг і згладжування поверхні коренів.

Захворювання пародонта, або захворювання навколозубних тканин, — це проблема, з якою щодня стикаються у стоматологічних клініках. Більшість людей навіть не усвідомлюють наявності захворювання, оскільки найчастіше, принаймні на початковій стадії, воно перебігає без виражених суб’єктивних проблем, які могли б попередити пацієнта про його наявність. Захворювання є багатофакторним, тобто зумовлене багатьма різними чинниками. Значною мірою його розвитку сприяють насамперед чинники, на які люди можуть впливати самостійно: гігієна, куріння та стрес. На схемі представлено основні чинники й механізм розвитку захворювання.

Діагноз установлюють за допомогою клінічного обстеження, під час якого зазвичай виявляють наявність зубних відкладень. Зубний камінь можна побачити або виявити зондом нижче рівня ясен. Кровоточивість ясен під час дотику свідчить про постійну наявність м’якого зубного нальоту, що містить велику кількість бактерій, які спричиняють запалення ясен. Рентгенівські знімки є основою діагностики захворювання. Вони надають інформацію про обсяг утраченої альвеолярної кістки (кістки, що оточує корені зубів), що має вирішальне значення для визначення тяжкості та складності захворювання. Обсяг утраченої кісткової тканини та глибину пародонтальних кишень вимірюють спеціальними градуйованими пародонтальними зондами. Глибина пародонтальних кишень є основним показником, що визначає метод лікування та прогноз захворювання.

Лікування захворювання охоплює передусім заходи, спрямовані на зменшення або усунення чинників захворювання, на які ми також можемо впливати самостійно. Насамперед пацієнти повинні розуміти важливість гігієни ротової порожнини, небезпеку куріння та вплив стресового способу життя. Забезпечення та підтримання належної гігієни ротової порожнини, включно з використанням міжзубних йоржиків, зубної нитки, електричних зубних щіток тощо, має надзвичайно важливе значення для лікування захворювань пародонта. Без дотримання рекомендацій із гігієни лікування було б цілком безуспішним. Коли пацієнти розуміють і виконують вимоги першого етапу лікування, тобто навчання гігієни, терапію можна продовжити. Її мета — видалити зубний наліт і камінь, які пацієнти не можуть видалити самостійно. Розрізняють такі лікувальні процедури:

Описані процедури виконують за допомогою ручних або апаратних інструментів. Найвідомішими та найчастіше використовуваними ручними інструментами є так звані кюрети Gracey. Леза увігнутої форми чудово адаптуються до форми коренів зубів. Для окремих груп зубів використовують кюрети різної форми. Видалення твердих і м’яких відкладень, розташованих нижче рівня ясен, виконується ефективно та швидко. Крім традиційних сталевих інструментів, для лікування периімплантного мукозиту та периімплантиту ми також використовуємо пластмасові й титанові інструменти. Запалені тканини навколо дентальних імплантатів є основною причиною їх утрати. Кюрети також використовують для згладжування ділянок коренів, які зазнали впливу пародонтальних кишень і були пошкоджені хвороботворними бактеріями.

Апаратні інструменти, за допомогою яких ми прагнемо досягти тих самих цілей, що й під час роботи ручними інструментами, поділяються на звукові й ультразвукові. Робочі наконечники, що дають змогу досягати важкодоступних ділянок пародонтальних кишень, у звукових інструментах вібрують із частотою 8 000 Гц. Величина коливань, або їхня амплітуда, становить 1 000 мкм. Ультразвукові інструменти коливаються значно швидше, із частотою 40 000 Гц, але самі коливання значно менші. Амплітуда коливань становить лише 100 мкм. Апаратні інструменти полегшують і прискорюють нашу роботу, однак точність видалення відкладень під час їх використання не така висока, як під час роботи ручними інструментами. Зусилля, що застосовується під час очищення, є меншим, оскільки пристрій лише прикладають до поверхні шийки та кореня зуба, тоді як під час роботи кюретами це не так.

Ультразвукові інструменти не можна використовувати в пацієнтів з імплантованими кардіостимуляторами. Електричні імпульси, що спричиняють коливання наконечника, можуть порушити роботу кардіостимулятора. Задля власної безпеки ми не використовуємо ультразвукові інструменти в пацієнтів із ВІЛ і гепатитами. Мікроскопічні краплі або аерозоль, що виникають під час ультразвукових коливань, поширюються повітрям далеко за межі робочої зони, попри використання потужних аспіраційних інструментів. Такі пристрої також можуть становити небезпеку для деяких незнімних протезних конструкцій, наприклад керамічних коронок або естетичних вінірів. У перелічених випадках замість ультразвукових застосовують звукові пристрої, які використовують для вібрації робочих наконечників не електричні імпульси, а стиснене повітря.

Як ручна, так і апаратна терапія спричиняють більш або менш виражену кровоточивість ясен і тим самим проникнення хвороботворних бактерій із зубних відкладень у кровотік. Бактеріємія може бути смертельно небезпечною для пацієнтів з ендокардитом, тому перед процедурою їм потрібна антибіотикопрофілактика. Також корисно, щоб перед процедурами пацієнти полоскали рот м’якими антисептиками, що містять хлоргексидин. Це додатково знижує концентрацію бактерій у робочій зоні. На практиці найчастіше використовується поєднання ручного й апаратного звукового видалення відкладень.

Останнім часом у лікуванні захворювань пародонта також застосовується лазер. Лікування є дорогим і складним, а за необережного застосування може спричинити перегрівання робочої ділянки. Результати можна порівняти з класичною ручною терапією з використанням описаних вище кюрет.

Застосування системних антибіотиків для лікування захворювань пародонта обмежене певними групами пацієнтів, для яких лише місцевої механічної терапії, що зменшує локальне запалення ясен, було б недостатньо. До цієї групи належать пацієнти з деякими системними захворюваннями та особливими деструктивними формами захворювань пародонта. На практиці добре зарекомендувало себе поєднання амоксициліну/клавуланової кислоти та метронідазолу.

Вагітність не є абсолютним протипоказанням до лікування захворювання. Проте жінкам слід вступати у вагітність зі здоровими яснами, оскільки деякі всесвітньо відомі дослідження мають результати, які вказують на те, що захворювання у вагітних може впливати на зниження маси тіла новонароджених при народженні. Якщо вагітній жінці потрібне лікування, найкраще проводити його на початку другого триместру.

Після лікування близько половини пацієнтів скаржаться на підвищену чутливість зубів. Найчастіше вона посилюється в період між першим і третім тижнями після лікування. Після третього тижня чутливість зазвичай зменшується. Чутливість до подразників значно нижча в пацієнтів, які послідовно дотримуються рекомендацій із гігієни. Про можливість такого ускладнення пацієнтів попереджають ще до початку лікування. Після лікування пацієнтам призначають контрольні огляди, під час яких особливу увагу приділяють оцінюванню гігієни ротової порожнини. Ми звертаємо увагу на ділянки накопичення нальоту. Повторення терапії в тому самому обсязі, у якому вона вже проводилася, не забезпечує істотного поліпшення стану.

Описані процедури дають дуже добрі результати за пародонтальних кишень завглибшки не більше ніж 6 мм. Тяжкі форми захворювань пародонта, насамперед на зубах транскликового сектора (премолярах і молярах), є показанням до відкритого, або хірургічного, підходу до видалення відкладень і незворотно пошкоджених тканин зубів і пародонта. Хірургічні процедури завжди поєднуються з нехірургічними. Нехірургічні процедури (скейлінг і згладжування поверхні коренів) є умовою успіху хірургічних процедур і завжди становлять початковий етап лікування.

Мета лікування — зменшити глибину пародонтальних кишень і рухомість зубів. Співпраця пацієнта, що полягає в дотриманні рекомендацій із гігієни ротової порожнини, і професійна робота є гарантією успіху.