Зубний біль, який ми називаємо зубним болем, виникає безпосередньо в зубі або тканинах пародонта. Його інтенсивність може варіюватися від ледь помітної до одного з найсильніших видів болю взагалі. Зазвичай він вказує на серйозні зміни в зубі або тканинах пародонта, але може також походити з інших частин організму.
У дорослої людини 32 зуби: вісім різців, чотири ікла, вісім премолярів і дванадцять молярів. У молочному прикусі відсутні премоляри та треті моляри, тому всього є двадцять зубів.
Для розуміння зубного болю необхідне приблизне знання анатомії зубного органа. Зуб має власне кровопостачання (судини) та іннервацію (нервове забезпечення), тому його розглядають як орган. Коронка зуба вкрита зубною емаллю, яка є найтвердішим матеріалом в організмі. Розташований під нею дентин формує основну форму зуба (коронку, шийку та корінь). У центральній порожнині знаходиться м'яка пульпа, що складається із судин, нервів і клітин, які їх оточують. Корінь зуба вкритий зубним цементом і періодонтальною зв'язкою, яка фіксує зуб у кістковій альвеолі. Вона складається з великої кількості волокон, які діють подібно до підвіски автомобіля, і надзвичайно добре іннервована. Надмірна сила під час укусу або удару одразу викликає сильний больовий подразник (зубний біль).
Причинами зубного болю є: карієс, травма, пародонтальна хвороба, лікування, оклюзійні порушення…
Початковий каріозний процес починається під майже неушкодженим шаром емалі та зумовлений проникністю емалі. Чим проникніша емаль (погана організація кристалів), тим вища ймовірність початку каріозного процесу. Коли карієс досягає ділянки пульпи або її безпосередньої близькості, у ній розвивається запальний процес, що спричиняє зубний біль.
Спочатку зуб чутливий до змін температури та осмотичного тиску (солодке, кисле, солоне…), що гістологічно проявляється як попередня стадія запального процесу (гіперемія пульпи). Пізніше запалення охоплює всю пульпу, що може спричинити постійний, пульсуючий біль…
Запалення пульпи у 70% випадків перебігає безсимптомно або без зубного болю, однак цей процес завжди призводить до відмирання пульпи та, як наслідок, до її гангрени, коли мертву тканину заселяють бактерії. Зуб стає чутливим до удару, дотику або тиску, коли запалення пульпи досягає верхівки кореня й унаслідок цього поширюється на частину періодонтальної зв'язки, що оточує верхівку кореня.
На пізніших стадіях захворювання проблема поширюється на тканини пародонта навколо верхівки кореня. Спочатку лише на періодонтальну зв'язку, як уже згадувалося, а потім на кістку.
Запалення спричиняє відмирання первинної тканини, усередині цих просторів накопичується рідина та, відповідно, бактерії (гнійний процес), що призводить до підвищення тиску в кістці й під окістям і викликає сильний зубний біль, хоча сам зубний орган уже давно втратив життєздатність.
Коли гнійний процес прориває окістя, біль зазвичай зменшується, однак розвивається набряк. Процес може супроводжуватися збільшеними, болючими й набряклими лімфатичними вузлами та підвищеною температурою тіла.
Другою найпоширенішою причиною зубного болю є травма зубного органа. Травма може уражати лише шар емалі й не спричиняти зубного болю.
Якщо переломи твердих тканин зуба сягають дентину або навіть зубної пульпи, подальший процес є ідентичним описаному вище у випадку карієсу. Перелом дентину на початковій стадії спричиняє підвищену чутливість зуба, а якщо травму не усунути протягом розумного часу, виникає зубний біль як наслідок повного запалення зубної пульпи, яке пізніше поширюється також на тканини пародонта.
На термінальній стадії захворювання зуби можуть бути болючими через значну рухливість і перевантаження залишкового опорного апарату зуба.
