Ендодонтія (лікування кореневих каналів)

Високоякісне ендодонтичне лікування забезпечують сучасні пристрої, як-от RVG (радіовізіографія), апекслокатори, системи машинного розширення кореневих каналів, системи термічного пломбування кореневих каналів і лазер для оброблення кореневих каналів… Результати лікування показують пацієнтові відразу після його завершення завдяки цифровій рентгенографії уражених ділянок. Усі рентгенологічні обстеження проводяться в наших приміщеннях, що зменшує навантаження на пацієнтів і насамперед забезпечує негайну діагностику та демонстрацію результатів лікування.
 
Мікроскопічно малі входи до кореневих каналів верхнього моляра

Лікування кореневих каналів

Лікування кореневих каналів охоплює основні процедури, які дають змогу зберегти зуби попри запущене стоматологічне захворювання, що спричинило незворотне пошкодження життєздатної зубної пульпи. Причини такого пошкодження різні, однак на першому місці й надалі залишається карієс. Захворювання спричиняє тяжке запалення пульпи, яке може супроводжуватися характерним сильним зубним болем, а пульпа при цьому відмирає. Отже, наслідком є мертва тканина всередині твердої дентинно-емалевої камери зуба, що становить ідеальне середовище для розмноження бактерій. У такому разі говорять про розвиток так званої гангрени.
Канали верхнього моляра, заповнені термопластичним матеріалом.

На жаль, бактерії не залишаються лише всередині зуба, а поступово поширюються й на тканини пародонта. Патологічний стан може знову супроводжуватися болем і набряком м’яких тканин пародонта. Навіть у випадках, коли захворювання не супроводжується гострими місцевими ознаками, існує небезпека повільного надходження бактерій та їхніх токсинів у кров, унаслідок чого можуть з’явитися віддалені ознаки захворювання. Ідеться про розвиток хронічного вогнища інфекції. Зі сказаного випливає, що під час лікування такого зуба необхідно видалити мертву пульпу, а утворений порожній простір заповнити матеріалами, які перешкоджають розвитку бактерій. Тому цей метод терапії називається лікуванням кореневих каналів. Успішність такого лікування не завжди є повною та залежить від багатьох чинників, зокрема від точності й можливостей фахівця та його обладнання.
Рентгенологічний контроль пломбування кореневих каналів.

Останніми роками розвиток технологій відкрив нові можливості й у галузі ендодонтії, тобто лікування кореневих каналів. Збільшувальні пристрої та операційні мікроскопи дають змогу краще оглянути пульпарну камеру й завдяки цьому успішніше виявляти мікроскопічно малі входи до кореневих каналів, де приховуються залишки мертвих тканин. Відомі дослідники повідомляють про 70% успішності виявлення найважкодоступнішого кореневого каналу у верхніх перших молярах за допомогою операційного мікроскопа, тоді як без його застосування успіху досягали лише в трохи менш ніж 20 % випадків. Повне видалення мертвих тканин є основною умовою для позбавлення пацієнта постійного болю та запобігання подальшим проблемам. Для кращого уявлення наводимо випадок сорокарічної жінки, яка звернулася до нашої клініки з болем у ділянці нижнього першого моляра (36), що тривав від часу першого ендодонтичного лікування два роки тому. Вона повідомляла про смикаючий біль у ділянці зуба; зуб також був чутливим до температурних подразників. Під час огляду ми виявили, що зуб мав велику амальгамову пломбу, яка дещо нависала в ділянці ясен, через що під час чищення постійно виникала кровотеча. Набряку та болю в ділянці ясен ми не виявили.
Входи до кореневих каналів нижнього моляра.
Рентгенівський знімок показав достатнє пломбування трьох кореневих каналів, що зазвичай і трапляється. Виникла підозра на неоднорідне та пористе вже наявне пломбування, а також на наявність четвертого каналу, якого не виявили під час першого лікування кореневих каналів два роки тому. Ми вирішили повторно провести лікування кореневих каналів. Після місцевої анестезії ми видалили стару пломбу та залишки попередніх пломбувальних матеріалів із кореневих каналів. За допомогою ін’єкційної голки ми промили канали розчинами для видалення бактерій (NaOCl). За допомогою збільшувальних пристроїв ми виявили вхід до раніше не знайденого четвертого кореневого каналу. Через кровотечу з каналу під час оброблення ендодонтичними інструментами ми дійшли висновку, що в каналі все ще була присутня жива м’яка тканина зуба, яка й була головною причиною невдалого першого лікування. Після ретельного огляду інших уже оброблених кореневих каналів ми встановили, що їхнє пломбування було пористим. Ми очистили всі канали, промили їх лікарськими засобами та ввели в них антибіотик у формі пасти. Зуб тимчасово закрили склоіономерним цементом і напівм’якою пломбою, а пацієнтку записали на повторний прийом через тиждень.
Пломбування каналів нижнього моляра.
На другому етапі ми повторили процедури першого етапу, але замість введення антибіотиків помістили в канали пасту з високим значенням pH (Ultracal), яка завдяки своїй високій лужності створює несприятливі умови для бактерій у каналах. Ми записали пацієнтку на повторний прийом через шість тижнів.

На третій прийом пацієнтка прийшла спокійною та задоволеною й не скаржилася на біль у відповідному зубі. Ми знову відкрили зуб, видалили залишки лікувальної кореневої вкладки, яку встановили на другому етапі, і висушили кореневі канали. Огляд кореневих каналів за допомогою збільшувальних пристроїв зменшує ймовірність залишити в каналі рештки вкладки. Ми знову зробили знімок зуба за допомогою цифрового рентгенівського апарата й за допомогою введених у канали срібних штифтів точно визначили їхню фактичну довжину. Ми остаточно заповнили зуб пластичними матеріалами та додатково пломбувальним матеріалом (AH 26), який точно герметизує канали й зменшує можливість повторного розвитку бактерій. Наприкінці ми перевірили точність пломбування повторним рентгенівським знімком, який показав точне й однорідне заповнення.
Рентгенологічний контроль пломбування.
На наступному етапі ми відновили зуб за допомогою внутрішньокореневого штифта й металокерамічної коронки. Через пів року пацієнтка пройшла повторний рентгенологічний контроль, який показав здорову кістку в ділянці верхівок коренів зуба, що принесло нам остаточне задоволення та підтвердило, що лікування справді було успішним.

На цьому прикладі ми хотіли показати вам метод, тривалість і складність лікування кореневих каналів, а передусім важливість використання збільшувальних пристроїв або операційних мікроскопів у сучасній стоматології. Згідно з фаховою літературою, за допомогою операційного мікроскопа в 90% випадків можна виявити приховані входи до кореневих каналів верхніх перших молярів, які без його використання фахівець інакше не помітив би, залишивши в зубі мертву тканину й спричинивши всі наслідки, зазначені на початку статті. Усе це порушує питання етичності лікування без використання всіх доступних засобів для розв’язання певної проблеми й водночас питання фактичної вартості таких складних процедур. Залишмо це питання людям, які вирішують, скільки коштів виділяється кожному з нас на лікування захворювань зубів.
✦ Цей матеріал перекладено з оригіналу за допомогою системи перекладу на основі ШІ.