Ваші запитання

Процедура відбілювання відносно проста порівняно з іншими стоматологічними послугами, спрямованими на покращення зовнішнього вигляду. Ми захищаємо губи пацієнта та вестибулярну ділянку (ділянку губ і м’яких тканин перед зубами), встановлюємо слиновідсмоктувач, захищаємо ясна навколо зубів твердою композитною масою, що твердне під синім світлом, і наносимо на зуби забарвлений відбілювальний гель. Відбілювання триває від десяти до двадцяти хвилин (залежно від хімічного складу, типу відбілювання…). Після відбілювання гель ретельно змиваємо, знімаємо захист і радимо пацієнтові щонайменше три дні не курити, не пити каву та чорний чай. Описаний спосіб є лише одним із методів відбілювання і, на відміну від минулого, уже не базується на кислотних відбілювальних гелях. Використовуються інші, менш агресивні речовини. Ми також застосовуємо метод відбілювання з використанням лампи.
Наслідком відбілювання, звичайно, є біліша емаль, однак потрібно усвідомлювати певні межі кольору. Відбілюванням неможливо досягти абсолютно рівномірно білих зубів.
Якщо говорити про негативні наслідки, можна згадати тимчасову чутливість зубів до змін температури або кислотності. Під час відбілювання в будь-якому разі відбувається зміна структури або організації кристалів емалі на поверхні зуба, що можна було б вважати певним мікропошкодженням, але радше в теоретичному сенсі. Рішення про відбілювання зубів має цілком суб’єктивний характер і ніяк не пов’язане з покращенням здоров’я зубів.
Тривалість ефекту залежить від звичок пацієнта (куріння, вживання кави, гігієна…) і може вимірюватися роками.
Відбілювання коштує 250 EUR.

Для кожної проблеми й кожного стану зубів завжди існує кілька різних рішень. Як ви написали, проблему тимчасово вже вирішили частковим знімним протезом, який, на жаль, зазвичай спричиняє більші чи менші незручності.
Імплантати завжди є бажаним рішенням, оскільки забезпечують стабільне, незнімне, естетично задовільне та довговічне відновлення.
З огляду на описане розташування втрачених зубів допускаю можливість, що імплантацію доведеться поєднати з операцією підняття дна верхньощелепної пазухи. У верхній щелепі в ділянці премолярів і молярів зазвичай недостатньо товщини кістки для встановлення імплантатів. Товщину кістки збільшуємо додаванням штучної кістки через ложе імплантата або бічним доступом безпосередньо в приносову порожнину. Необхідність такої операції, звичайно, не є правилом; для точної відповіді потрібен панорамний рентгенівський знімок.
Уже встановленням двох імплантатів можна досягти стабільності конструкції, але це легше обговорювати після клінічного огляду. Кількість необхідних імплантатів залежить від статичних умов у ротовій порожнині, кількості збережених зубів та деяких інших факторів.
Операція триває приблизно трохи менше години. Період остеоінтеграції (час, потрібний для зрощення імплантатів із кісткою) залежить від щільності кістки і становить від трьох до шести місяців. Увесь цей час ви носите той чи інший тимчасовий протез.

Будемо раді вашому візиту.

Без ретельного огляду відповісти на це запитання дуже важко. Слід усвідомлювати, що власних зубів у вас більше немає і до протеза також потрібно певний час звикати. Період адаптації може тривати кілька місяців. Анатомічні умови для доброї стабільності протеза зазвичай не найкращі. Протез спирається на залишки кісткового гребеня, де колись були зуби. Гребінь зазвичай сильно резорбований, тобто його вертикальна складова значно зменшена. Тому протез не має належної основи для нормального функціонування. Для початку рекомендую користуватися фіксувальним гелем для протезів. Так початковий період звикання мине легше. Якщо після періоду адаптації протез і далі не функціонуватиме нормально, рекомендую встановити щонайменше два імплантати й виготовити повний протез з опорою на імплантати.

Протез із литим базисом порівняно зі звичайним акриловим протезом значно жорсткіший, тобто під навантаженням він не піддається силам, що на нього діють. Спеціально сформовані ретенційні елементи — кламмери та оклюзійні накладки — фіксують протез до опорних зубів так, щоб навантаження на них припадало вздовж вертикальної осі. Жорсткість протеза та форма ретенційних елементів забезпечують, щоб навантаження під час функціонування протеза не спричиняло рухомості й втрати власних зубів, чого не можна сказати про звичайний акриловий протез. Згідно з прийнятою доктриною, акриловий протез розглядається лише як тимчасова знімна ортопедична конструкція. Завдяки литим кламмерам, пружні властивості яких значно кращі, ніж у пружинного дроту, з якого формують кламмери акрилового протеза, фіксація такого протеза до опорних зубів значно краща. Завдяки міцній металевій конструкції протез стійкий до перелому навіть за дуже малих діаметрів елементів, тому кінцева конструкція може бути значно витонченішою й менше заважати пацієнтові під час функціонування. Оскільки більша частина жувального навантаження передається на опорні зуби, опорна слизова та кістка під нею навантажуються менше, а отже, щелепна кістка резорбуватиметься повільніше, довше зберігатиме належну анатомічну основу для роботи протеза і тим самим краще замінюватиме пацієнтові втрачені власні зуби.

Отримувані дози при цифровій рентгенології приблизно в десять разів менші. Причина цього — значно вища чутливість цифрового сенсора до рентгенівських променів. Завдяки більшій чутливості об'єкт рентгенографії (зуб) можна опромінювати меншою дозою. Тому шкідливий вплив на опромінений орган значно менший, а процедура менш ризикована. Водночас необхідно дотримуватися правила, що кожне рентгенівське дослідження має бути професійно обґрунтованим, оскільки дози, які отримують пацієнти й медичні працівники під час рентгенографії, накопичуються протягом усього життя.

Успіх ендодонтичного лікування залежить від багатьох чинників. Насамперед — від стану зуба або навколозубних тканин на момент початку терапії. Під час лікування запалення пульпи зуба (тобто за діагнозу пульпіт), яке пацієнт відчуває як сильний біль у зубі, що виник уперше, прогноз лікування досить добрий. Якщо зуб був уражений уже певний час тому і біль з'явився знову, ми припускаємо, що маємо справу із зубом, який давно втратив життєздатність. У такому разі лікуємо так звану гангрену пульпи зуба. Бактерії вже заселили кореневі канали й, імовірно, пошкодили також навколозубні тканини в ділянці верхівки кореня. У цьому випадку лікування значно триваліше, а прогноз суттєво гірший.
Що стосується якості лікування в різних стоматологів, я вважаю, що всі дуже стараються, а спосіб лікування в будь-якому разі визначається професійною доктриною. Обладнання для лікування кореневих каналів, звичайно, значно відрізняється від клініки до клініки. Сьогодні хороше ендодонтичне лікування важко уявити без постійного використання рентгенівського апарата, апекслокатора для визначення довжини кореневих каналів, кофердама для захисту операційного поля і, нарешті, операційного мікроскопа, який дає змогу знаходити мікроскопічно малі входи в кореневі канали. Використання всього цього потребує величезної кількості часу. Усе перелічене, звичайно, пов'язане з великими витратами, які, за нашим досвідом, страхова компанія ніколи не покриє.

Лікування кореневих каналів і кровоточивість ясен під час подразнення в міжзубному проміжку зазвичай не мають спільної причини. Ясна кровоточать через постійне подразнення бактеріальним нальотом. Головне питання — чому в цьому місці вони кровоточать сильніше, ніж в інших. Найчастіше це ділянки, які важче очищати. Ясна в міжзубних проміжках між премолярами та молярами зазвичай кровоточать сильніше, ніж між різцями, оскільки спереду очищення простіше й швидше. Зважаючи на те, що зуб уже лікували ендодонтично, на коронковій частині, ймовірно, є велика реставрація. Вона може бути пошкоджена, недостатня або пориста. Також міг відколотися невеликий фрагмент твердої тканини зуба. Усі ці проблеми спричиняють більше накопичення нальоту в міжзубному просторі та сильніше подразнення ясен.
Уражений міжзубний проміжок потрібно очищати ретельніше, а якщо попри це кровоточивість не припиняється, слід замінити, відновити або змінити реставрацію на наявній зубній коронці.

Будемо раді вашому візиту