Вплив пробіотиків на здоров'я порожнини рота у дітей

Мікроорганізми в порожнині рота відіграють активну роль у підтриманні здоров'я порожнини рота. Вони утворюють важливу біоплівку, яка еволюційно розвивалася паралельно з розвитком людини. Отже, здоров'я залежить від крихкої рівноваги між бактеріями, які постійно присутні в порожнині рота, та «шкідливими» бактеріями, що потрапляють у це середовище і в разі переважання спричиняють захворювання. Найпоширеніше захворювання порожнини рота (карієс) пов'язане з наявністю вуглеводів, які є їжею для бактерій, що живуть у кислому середовищі (Streptococcus mutans і Lactobacillus). Вони порушують рівновагу в бактеріальній біоплівці й унаслідок цього спричиняють розчинення твердих тканин зуба.

З огляду на це виникла ідея впливати на бактерії всередині «власної» біоплівки, щоб досягти її більшої стабільності й таким чином зменшити ймовірність розвитку хвороботворних бактерій. Під бактеріальною терапією розуміють процедуру, під час якої в мікрофлору пацієнта вводять нешкідливий і активний чинник, який своєю дією позитивно впливає на «добрі» бактерії та негативно — на патологічні, або «погані», бактерії. Бактерії, яким приписують таку здатність, називають пробіотиками. ВООЗ, або Всесвітня організація охорони здоров'я, визначає їх як живі мікроорганізми, які в достатньо великій кількості можуть допомагати сапрофітним, тобто «добрим, власним», бактеріям. Це неперетравлювані компоненти певних харчових продуктів, які завдяки вибірковій стимуляції бактерій у біоплівці приносять користь організму-господарю (людині).
У багатьох дослідженнях уже доведено позитивні ефекти пробіотиків у разі діареї, астми, екземи… Питання їхнього впливу на здоров'я порожнини рота все ще залишається відкритим, однак з'являються чіткі орієнтири щодо того, що може бути корисним, а що — ні.

Ще 1900 року лауреат Нобелівської премії Мечников висловив твердження, що деякі безпечні мікроорганізми позитивно впливають на здоров'я. Це були бактерії, грибки або плісняві гриби, які назвали пробіотиками (pro bios; грецькою — «для життя») і які містяться в йогурті, кислому молоці та сирі; їх також можна виявити в людини. Пробіотичні бактерії належать до лактобацил і біфідобактерій, які також є складовими нормальної мікрофлори людини. Механізм дії пробіотиків вивчений недостатньо добре, однак вони мають місцеві й системні ефекти. Вони пригнічують ріст збудників захворювань, виробляють бактеріоцин і перекис водню, який також має бактерицидну дію, стимулюють і модулюють природну імунну систему та конкурують із патогенними бактеріями за життєвий простір. Механізми дії відрізняються у різних видів пробіотиків, а з іншого боку, ті самі види можуть мати різний ефект у різних людей. Деякі механізми дії в порожнині рота наведені в таблиці нижче.
 

Пробіотичні бактерії не присутні в організмі людини постійно: їх можна виявити лише приблизно протягом тижня після вживання продуктів, які їх містять. Це означає, що для їхньої дії постійна колонізація не потрібна.

Протягом останніх двадцяти років було проведено кілька досліджень, у яких переважно вивчали вплив пробіотичних бактерій на кількість Streptococcus mutans у слині, частоту гінгівіту (запалення ясен) і кількість зубного нальоту в учасників досліджень (молодих дорослих і дітей). У дослідженнях також порівнювали дію хлоргексидину як найчастіше застосовуваного засобу в ополіскувачах для порожнини рота з дією пробіотичних бактерій на появу нальоту та запалення ясен. У всіх дослідженнях було виявлено позитивні ефекти пробіотичних бактерій; особливо цікавим було спостереження, що ці ефекти були навіть сильнішими, ніж при застосуванні хлоргексидину. У таблиці наведено результати деяких досліджень.
 

Дослідження, які вивчали вплив пробіотиків на виникнення або зменшення карієсу в дітей, також відзначали позитивні ефекти пробіотиків. У Фінляндії було опубліковано перше дослідження, у якому 594 дітям віком від одного до шести років давали пробіотичне молоко (L. rhamnosus) чотири рази на тиждень протягом семи місяців. Результати показали істотне зниження активності карієсу порівняно з контрольною групою, яка отримувала звичайне молоко. Зниження становило приблизно 21%, а при окремому аналізі групи дітей віком від трьох до чотирьох років — навіть 56%. Інше подібне дослідження було проведене у Швеції, охопило значно більшу кількість дітей і додатково підтвердило висновки першого дослідження.