Якби людина могла сама створити собі рай, він, мабуть, виглядав би саме так. Сейшели, немов камінці, які Бог кинув у калюжу Індійського океану, утворюють вкритий густою тропічною рослинністю архіпелаг, що є постійною домівкою для кількох десятків тисяч щасливців, які переважно дуже добре живуть за рахунок грошей заможних туристів. Утім, вони впоралися б і без цього, адже банани й кокоси буквально падають у руки людям, які ніколи не голодують і не мерзнуть та можуть задля додаткової насолоди рибалити в одних із найбагатших морів світу. Екваторіальне сонце освітлює вологі після тропічних злив пальми, тож не дивно, що лише тут ростуть пальми з найбільшими горіхами на планеті (Coco de Mer); до них додаються найбільші плоди (джекфрут) і ще кілька сотень ендемічних видів. На островах збудували собі домівки ті, кому життя подарувало достаток: королі й принци, шейхи, магараджі, а також люди без родоводу, яким капіталізм наче створений за міркою. Вони прокидаються на найкрасивіших пляжах і тропічними вечорами віддаються барвам сонця, що занурюється в Індійський океан. Ми, приїжджі, можемо дозволити собі тиждень перебування в земному раю — за відносно досить високими цінами. До наших послуг чудові готелі з піщаними пляжами просто біля дверей; між островами можна пересуватися яхтами й скутерами, невеликими літаками та гелікоптерами. Прогулянки тропічним лісом від пляжу до пляжу дещо виснажливі через високу температуру й вологість. На островах немає отруйних змій, лише кілька надокучливих павуків, а нічним небом літають найбільші кажани, які, як і належить раю, є лише вегетаріанцями.