З певною тривогою та страхом ми вирушили до неспокійної Йорданії, оточеної країнами, що постійно перебувають у війні, мабуть, ще від часів Христа й Мухаммеда. Хоча філософія в усіх однакова, через одного-двох пророків вони все одно постійно вступають у конфлікти. Сусідній Синай зі Святою Катериною нагадує, що колись ми всі вірили в одного. Неопалима купина і ті Десять заповідей, які Мухаммед отримав на двох кам'яних таблицях саме там, у тій маленькій церкві на сухій, гарячій, голій і забутій Богом горі, сьогодні, схоже, є лише атракцією для туристів, які спускаються з гори після спостереження за сходом сонця. Недалеко звідти Єрусалим здригається від бомбових атак палестинців, свідками чого є сусідні мусульмани. Цікаво, що думає старий Мухаммед, який усім наказав, як жити. Хай там як, літак далеко обминув гарячий регіон і наблизився до столиці Аммана з півдня (з Єгипту) і, Боже борони, не через бідну північну Сирію, яка саме тоді придбала Patriot. Йорданія якимось дивом трохи випадає зі столітнього конфлікту, тож бажання побачити Петру, стародавнє й довго втрачене місто, усе ж перемогло, і ми вирушили. Нубійці (люди, які висікають камінь), народ, якого, мабуть, уже немає, збудували на старому торговельному шляху з Далекого Сходу до Єгипту й далі місто в живій скелі. Вони мали передову систему водопостачання, скарбниці, прекрасні будинки, пізніше зруйновані сильним землетрусом, і систему торгівлі, що могла б зрівнятися із сучасною. До міста можна було потрапити лише одним шляхом — через захопливу ущелину, де знімали «Індіана Джонс і останній хрестовий похід». Вони мали окремі зони для верблюдів, торговців, власників, багатіїв, відходів, їжі… На будівлях і сьогодні можна побачити сліди християнства, ісламу, єгипетської культури та римського впливу — словом, усіх, хто платив тут різні податки й збори. Отже, священним володарем є гроші, а не філософія. Скорочено — WTC в античній формі, який, вочевидь, краще протистоїть зубу часу, ніж той у NY. Саме тут Індіана знайшов Святий Грааль, який усі в цьому плавильному котлі ідеологій і філософій, на неспокійному Близькому Сході, так гарячково шукають. Ми ж усвідомили, що Мертве море скоро стане сухим, як і всі чаші завойовників і вождів, які на плечах тієї самої філософії кують собі прибутки та експлуатують бідні народи, яким, на жаль, випало жити на повній бочці чорного золота.